* * *
Повій вітре, косу розплети,
Коли полем ввечері буду йти.
З польовими квітами в косі,
Я помию ніженьки в росі.
Який гарний ввечері небокрай,
Чому я стривожена, не питай.
Трепетно мені нині у грудях,
Ніби загубила я щось в полях.
***
© Володимир Гдаль. Всі права застережені.