* * *
Вертайте до Шевченка, люди,
Коли вам важко на душі.
Тарас ніколи не забуде
Нас у козацькому коші.
Беріть Кобзар його у руки,
Він як і Біблія святий.
Він хрест свій ніс і його муки
Згадаєм в час наш „золотий”.
Вже Україна рве кайдани,
Тарасе, глянь, ми піднялись.
І скресне крига, сніг розтане,
Твої пророчі сни збулись.
***
© Володимир Гдаль. Всі права застережені.