Володимир ГДАЛЬ

* * *

Знов осені горять листки багряні,
В тумані суму стугонить печаль.
Ідуть дощі, стоять дерева п’яні,
Обмоклі й голі, і мені їх жаль.

Летять мов коні кучеряві мрії,
Тримаються за береги мости.
Над банями Великої Софії,
Пливе туман, розчісує хрести.

***

© Володимир Гдаль. Всі права застережені.