Коні
Ой ви, коні, необ’їжджені, гривасті,
Хто вас, мої воронії, буде пасти.
На світанку хто вас виведе до лугу,
Хто вам, коники, повіда мою тугу?
Ой ви, коники, розгнуздані, з Полісся,
Де Чорнобиль Чорним Вороном пронісся.
Любі коники, мчите ви через Зону,
Летите ви, і нема для вас припону.
Ой ви коні воронії і булані,
Посріблились ваші гриви у тумані.
Хто вас буде вартувати в темні ночі,
Хто вам буде дивитися вірно в очі?..
***
© Володимир Гдаль. Всі права застережені.