* * *
Вишивала мама долю на рушник,
Не один, не два дні, а цілий свій вік.
Вишивала мама мальви і калину —
Зацвіли ці квіти на всю Україну.
Вишивала мати темними ночами —
Квіти, наче діти, стали перед нами.
Вишивала мама, сина колисала,
Колискову пісню синові співала.
Вишивала мама пісню для народу,
А осінні вітри взяли її вроду.
Вишивала мама, синів проводжала,
Синам у дорогу рушники давала.
***
© Володимир Гдаль. Всі права застережені.