* * *
Під горою стежина біжить…
І згубитись не може віками.
Тут село Човгузів лежить,
Поміж ріками і ставками.
Україна моя між хлібів,
Рідна, мила моя, незбагненна,
Я на твому роздоллі дозрів
І земля ця для мене священна.
Повернулись мої журавлі
Якось ранньою знову порою,
А дитинство лишилось в селі
Поміж хатами, попід горою.
***
© Володимир Гдаль. Всі права застережені.