Кармелюк
Дивляться в Смотрич неприступні вежі
З холодною байдужістю бійниць.
Знову Поділлям пронеслись пожежі,
То тут, то там — спалахи багряниць.
Стара фортеця, Кам’янець на скелях,
Холодний вартового чути стук.
Тут кам’яна, задушлива оселя,
Вже третій раз томивсь тут Кармелюк.
Горить Меджибіж і горить Проскурів,
Горять маєтки тисячами свіч.
До Кам’янця під охорону мурів
Пани тікають. У пожарі ніч.
Зима. Сибір. Четвертий раз неволя.
Кругом тайга. Вітер, мороз і сніг.
Та він вже чує запах лугу, поля…
І знов кайдани падають до ніг.
Давно минули ті тривожні роки,
Про нього книгу я беру до рук.
Старий Лютичів чує його кроки.
Гуляв Поділлям славний Кармелюк…
***
© Володимир Гдаль. Всі права застережені.