На майдані біля Софії.
Софія дзвонить, мідний звук зроня,
В жовто-блакитне море на майдані.
Богдане, залишай свого коня,
Іди до нас в малиновім жупані.
Не злізе, скам’янів уже навік.
Не встане із своєї домовини.
Ніколи не підніме вже повік
До рідної своєї України.
А що Вкраїна? Знов встає з колін,
А де ж гетьмани, кобзарі, поети?
Ідуть, ідуть Богдану на поклін,
З туману виглядають силуети.
Ідіть, ідіть, потомки козаків,
Знайдіть могили, замки і руїни.
Це все, що залишилося з віків —
Трагедія і слава України.
Софія дзвонить, мідний звук зроня,
В жовто-блакитне море на майдані,
А він летить, ніхто вже не спиня,
Кінь волі не загнузданий в тумані.
***
© Володимир Гдаль. Всі права застережені.