* * *
Вже парує земля, тане сніг, тане сніг
Україно, надія єдина.
Ми тобі, наша рідна, впадемо до ніг,
І спитаєм, де наша провина.
А той біль у душі, вже бринить як весна,
І приходить, як повінь-надія.
Україно моя, жовто-синя ясна,
Ти прокинулась, кожен радіє…
***
© Володимир Гдаль. Всі права застережені.