* * *
Не приходить
День до ночі
В гості
А ніч ніколи
Не йде з ним
Спати
Пасе рогатий місяць
Незчисленні зірок
Небесні отари
А земля всіх кормить
Сама ніколи
Не просивши їсти
Камінь без коріння
Росте
На воді сліду
Не лишиш
Книжка без язика
А до всіх
Промовляє
Народ все це
Знає
Й загадку мудру тобі
Загадає
Той, што зробів то продав — той, што купів то не міев — той, што міев то не бачив. (Труна)
Загадка з Видова, села моїх предків по плугові
24.03.2003 р.
© Юрій Гаврилюк. Всі права застережені.