* * *
Зорi вимостили собi
Вигiдне мiсце на небi
Коли нiч вiдступає
Блiднiють
Щоб Землi в денному свiтлi
Не побачити
Сонце освiтлить нас всiх
На берегах чорноводяних каналiв
I гниючих озер
Сидимо заляканi в дарованiй одежi
Чекаємо Месiї
а вiтер чужої насмiшки
Свище у щiлинах
Розколотої душi.
22.02.1987 р.
© Юрій Гаврилюк. Всі права застережені.