ПРО НАУКОВУ І ЛІТЕРАТУРНУ ТВОРЧІСТЬ ЮРІЯ ГАВРИЛЮКА
(на основі рецензій Романа Кирчіва і Богдана Гука)

Юрій Гаврилюк — молодий історик і публіцист, громадсько-культурний діяч і поет, українець з Північного Підляшшя. Він народився 1964 року у Більську Підляському. Вже під час навчання в ліцеї почав писати вірші українською підляською говіркою. Студіюючи з 1983 р. історію в Ягеллонському університеті в Кракові, посилено займався вивченням джерел з минулого рідного краю, багато уваги приділив літературній творчості й різним видавничим заходам. Видав кілька книжок з історії та культури Підляшшя, а також є автором численних статей, розвідок і популярних нарисів з цієї тематики, опублікованих у польській і українській періодиці та в різних збірниках.

В його особі має сьогодні Підляшшя надзвичайно працьовитого, добре підготовленого, знаючого і вельми перспективного дослідника, спроможного належним чином прислужитися науковій розробці і виясненню багатьох сторінок і питань, які до недавнього були занедбані чи навмисне затемнені. Найвагомішими в його доробку є три книги.

Головним предметом першої з них є історія православної церкви на Підляшші, значення якої для краю надзвичайно велике.

Другу книгу Ю. Гаврилюк присвятив етнографічно-фольклористичному аспектові характеристики Підляшшя. Зроблена вона у формі антології — вибірок текстів описів цього краю здебільшого авторами першої половини ХІХ ст.

Третя книга — це продовження історіографічних і культурологічних розважань Ю. Гаврилюка над минулим і сучасним рідного краю. Це принципово нова праця зі своїм тематичним окресленням, масштабними хронологічними параметрами — від давнини до сучасності і чітко визначеним концептуальним спрямуванням.

Вказані роботи без сумніву, значний внесок у вивчення історії і культури українців Підляшшя та в актуальну справу популяризації цих знань. Текст цих праць збагачений і оживлений добором цікавого ілюстрованого матеріалу — давніми гравюрами, графікою, світлинами пам’яток історії і культури Підляшшя, відомих діячів з цього регіону, картосхемами, таблицями тощо.
Так пише про роботи Юрія Гаврилюка львівський науковець Роман Кирчів.

Національна ситуація на Підляшші дуже складна. Ось як її, говорячи про значення наукових робіт Ю. Гаврилюка, характеризує Богдан Гук з Перемишля:
Якщо хтось з людей, зацiкавлених iсторiєю українства на Пiдляшшi, хотiв би дещо зрозумiти з його iсторiї у ХХ сторiччi, то свої мiркування повинен почати вiд спроби рацiонально й логiчно збагнути таке речення: Я не розумiю й важко менi читати недавно винайдену бiлоруську мову, а тому дуже дивуюся, хто її видумав i нам, бiлорусам, її накинув. Це передлогiчне, здавалося б, речення походить з листа Кирила Самойлюка з-пiд пiдляських Чижiв, а … цей же Самойлюк є не бiлорусом, а українцем.
Брак нацiональної самосвiдомостi, вiддаленiсть вiд українських полiтично-духовних центрiв та географiчно-iсторичне положення — усе це дало про себе знати в переломних для тихого, та все ж українського Пiдляшшя 1918-1919 роках. Юрiй Гаврилюк займається цими роками в роздiлi пiд важливим заголовком Як „малороси“ стали „бiлорусами“. (В книзі „Руськi краї Бiльськ, Мельник, Дорогичин“ — Майстер))

* * *
Судячи з резенцій Романа Кирчіва і Богдана Гука Юрій Гаврилюк є молодим талановитим і працьовитим істориком, який робить важливу справу для усієї української спільноти незалежно від її державної приналежності. Безумовно, він заслуговує на увагу і підтримку як з боку українських наукових кіл, так і з боку громадськості. Це один з тих людей, з яких формується наша українська еліта.

***