* * *
Ні, мій друже, я не хочу, мавпуючи інших самовпевнених, передбачати вчинки нащадків.
Лише кілька думок про наше сприймання прийдешнього.
Дивитися через сторіччя — справа поетів та провидців, аж ніяк не політиків, яким доволі сутужно зрозуміти сьогодення.
Було б добре, якби ці романтики від прагматизму не мурували ілюзорні світоустрої, намагаючись втілити свої химери, а опікувались одним-двома поколіннями, як батьки опікуються дітьми, а діди — онуками.
Якщо ти фаталіст, то скорися думці: що має бути — збудеться, попри всі твої намагання перешкодити, і буде не так, як ти думаєш.
Якщо ти впевнений у своїх можливостях змінювати, — пам’ятай, що схожих на тебе досить, щоб результат виявився не тим, про який ти дбав.
Згадай хворогоЛеніна, що бачить наслідки своїх дій і бачить не те, що хотів бачити.
***
© Сергій Гольдін. Всі права застережені.