* * *
Жнива. Страшний кінець достиглого колосся.
Провіщення страждань самотньої зернини.
А потім пагінець. В травневім стоголоссі
Їх об’єднає сонечко в родину.
І буде поле, поле в Божій волі,
І буде перепілки спів ласкавий.
Ідуть жнива. Єднання злота й солі,
Ранкової й вечірньої заграви.
***
© Сергій Гольдін. Всі права застережені.