ВІРШ, ЩО ЙОГО НАПИСАНО 28 СІЧНЯ 1994 РОКУ ПІД ЧАС НЕГОДИ
В мені ось-ось помруть мої бажання.
Стою і роздивляюся навколо.
Переді мною розляглося поле
Масне, вугільне, неосяжно голе.
А брила ґрунту стиснула стеблину
Давно померлу, висотану груднем.
Уже добу дощисько ллє марудний,
І вітер, як сержант, штурляє в спину.
Так хочеться зіллям на землю впасти,
Щоб вогкістю до решти розмочило,
Щоб зникнути, забути кволе тіло,
Бо животіти в цій зимі несила.
***
© Сергій Гольдін. Всі права застережені.