* * *
На терені віків я садовив лиш терен.
Вістря його шипів відлякувало всіх.
Дивились віч у віч мовчазно — владні Кери*.
У Дива** на гіллі був дивовижний сміх.
А десь далеко там, в прийдешнім чи минулім,
Блука собі малюк, що лева поведе.
Вже всоте обійшов земну й пекельну кулю,
Та малюка того я не знайшов ніде.
Навіщо і шукать! Най леву буде жерти,
Коли Господь кара своїх людей,
А терену всихать, а диваку померти,
А кесарю пасти своїх свиней.
***
___________________________________
*Кери — богині підземного світу в грецькій міфології
**Див — персонаж слов’янської міфології
© Сергій Гольдін. Всі права застережені.