Сергій ГОЛЬДІН

* * *

Бажену Пєтухову

Чи хто знає, як довго йому до могили?
Де вершина, Голгофа, де підніжжя гори?
Ні тобі, ні мені ще труни не зробили,
Та обстругують дошки лукаві майстри.

Ми складаєм рядки у похмурую днину.
Наші вірші покритки та вдови смутні.
Ти співаєш про Русь, а моя Україна
Умовляє спинитись нерозумних синів.

Ти співаєш про втрачену велич і славу,
Я молюся про волю і спокій землі.
Біснуваті зчиняють криваві забави.
Ворожнеча ще тліє у чорній золі.

Цвяхи в дошки вбивають, а Боже веління,
Щоб на вітер іти, щоб Голгофи шукать.
Не вмирає народ, доки вірить в спасіння,
Та за віру поети повинні вмирать.

***

© Сергій Гольдін. Всі права застережені.