НОВЕЛИ ВЕСЕЛОГО ЧАСУ
Повз мене проходять, кричать, вимагають…
Старенька тихенько жебракує.
Афганець погрожує підняти своїх побратимів,
Бо правосудя не поспішає карати чахлика,
Що вдарив афганця ножем, побитий афганцем.
Всі партії закликають
виконати громадянський обов’язок,
Тобто обов’язок перед партією.
Ще страйкарі, шахраї, кулеметники п’яних епох,
Дівахи, фарбовані крейдою розбещеності,
Iншi охайні, огрядні, порядні, марудні.
Я слідчий хаосу.
Я дуже втомився писати новели веселого часу,
Допитувать людство
i вирiшувати вiчнi питання,
Дотримуючись форми процесуальних актів.
Я не Вірю в справедливість суду,
крім Вищого Суду.
Бо хто мені скаже: у чому ота справедливість,
Коли руйнуються світи
i падають вавiлонськi вежі.
***
© Сергій Гольдін. Всі права застережені.