Ольга ГЕРМАНОВА

ОБЖИТІ СНИ

Обжиті сни колишніх мрій
Лоскочуть фразами у горлі.
По кому подзвін? В кому гній
Здіймає те, що в Божій волі?..

Що в Божій волі: я і ти,
Знаменні плачем жовті квіти…
Мені б лиш келих зберегти
Чи, розчавивши, не допити.

В долонях – скло, на пальцях – кров:
Я – донор твій, ти – мій акцептор.
У нас на двох одна любов
І спрямувань єдиний вектор:

Палити пам’ять, мов листи,
Молитви по складах читати…
Мені б до світла перейти
Чи потяг до життя приспати…

У позовах проходять дні,
У подзвонах минають ночі.
Не розгинаю п’ятірні,
Аж надто правда коле очі.

Що за лаштунками подій,
Хто знепритомнів від недолі?..
Обжиті сни порожніх мрій
Здіймають те, що в Божій волі.

***

© Ольга Германова. Всі права застережені.