Ольга ГЕРМАНОВА

ДИРИГЕНТ

Із третьої до п’ятої години
Я проводжала ніч у домовину.

Для мене сонце визирнуло з хмар,
Обплутавши теплом небесних чар;
Для мене перша квітка проросла,
Порушивши закон земного зла;
У серці рай розкинув свої шати –
Нема потреб фортеці будувати.

Яснішає, розвиднюється світ,
Розтанув сутінковий колорит.
Трощу усі сумні мотиви вщент:
Сьогодні я – життєвий диригент.

***