Ольга ГЕРМАНОВА

ВИГАДАЙ

Не пригадаєш – вигадай, а краще напиши
Про безміри підступності за жменями добра,
Про добровільні примуси у вигинах душі…
Хоч слово – зброя, та лежить порожня кобура.

Струмують сльози сумнівів спустошливим дощем:
Не так хотів, не те сказав або не так вчинив.
Крокуєш геніальністю по зверхності нікчем
Крізь невблаганні спогади до непрожитих снів.

За синтетичні посмішки щиріших не шукай:
На смітниках людських надій бракує діадем.
Як не дістанеш з неба зір, то й рук не підставляй
І, не схиливши голови, торуй свій шлях плечем.

***