Ольга ГЕРМАНОВА

ПРИТУЛОК

Дивлюся – і незручно,
Не бачу – неприємно.
З тобою я співзвучна,
Без тебе – все даремно.

Я слухаю – не можу,
Не чую – захлинаюсь.
З тобою я проходжу
Всі кола пекла й раю.

Мовчу – і слово рветься
З-під марень затонулих,
Що ти нарешті в серці
Даси мені притулок.

***