Ольга ГЕРМАНОВА

БЕЗСИЛА

Суцільне сплетіння жаху,
Суцільне чекання краху,
Прив’язка бажань до волі –
Нестриманий виклик долі…

Кохання безсилі чари –
Самотня душа – без пари.
Буденність на шмаття крає
І залишки снів збирає.

Плачу зависоку ціну
За хтозна-яку провину,
Лечу в божевілля прірву,
Де розум з корінням вирву.

Тримайся! – казали зорі,
Карбуючи тінь у морі.
Та б’ються об стелю крила
І падаю я, безсила.

***