Ольга ГЕРМАНОВА

ТРАВОЮ

А люди шукають приводів…
А люди знаходять привидів…
Не знають, за що страждають,
Вмирають за те, що знають.

Літати б у творчім задумі,
Та крила на плаху складені.
Підвестися б хоч на днину,
Та встромлюють ніж у спину.

…І падають планки дійсності…
Якої чекати милості?
Чи просто рости травою
На цвинтарі — після бою?..

© Ольга Германова. Всі права застережені.