ОТРУТА ІЗ НЕКТАРУ
Наївний, милий і невмілий,
І полум’яно-сніжно ніжний.
Плати щомиті, плач щосили —
Любов — невчасна і невтішна.
А те, що штучне, не зів’яне —
Твоїх заслуг — твоя ж провина.
І сонце світить — сніг не тане —
Любов — незламна і незмінна.
А те, що справжнє, не проходить
Судомний суд і смертну кару.
Лише народженням зашкодить
Любов — отрута із нектару.
***
© Ольга Германова. Всі права застережені.