* * *
Востаннє вихоплений смуток
І вперше вичавлений сміх.
Мене тобі не повернути,
Бо я — для тебе, ти — для всіх.
В уламки викручене серце,
Вогню проміння, сльози хвиль.
Біль розростається і рветься —
То твій тріумф, то мій екзиль.
***
© Ольга Германова. Всі права застережені.