Ольга ГЕРМАНОВА

ПРОБАЧ

Я непритомнію, я задихаюсь,
Лізу нагору і скочуюсь вниз.
Замість повітряних просторів раю —
Грубий підземно-наземний ескіз.

Згадую все пережите й прожите,
Сумно роздмухую попіл надій…
Як з тебе вирватись? Як розлюбити? —
Випалю, виріжу, викреслю з мрій!

Зраненим серцем до тебе тулюся.
Серцем ошпареним виллється плач.
Все поверну тобі й не повернуся,
Далі підніжжя уже не зірвуся,
Нині і прісно, й навіки нап’юся,
Зникну, забуду й не буду… Пробач.

***

© Ольга Германова. Всі права застережені.