Олексій ГАНЗЕНКО

ДІАЛОГ З ЮНІСТЮ

— Дозвольте запросити вас на танець.
Це білий танець, вам його дарую.
— В моїй душі вже осені багрянець.
Боюся пані, я вас розчарую.

Мене сікли дощі і били грози.
Пізнав я болі, розпачі і зраду,
Замерзлість душ, міцнішу за морози…
— Пусте! Я дам вам радість і розраду.

— Тягуча втома висне на раменах.
То втома літ, її не кинеш долі.
Зтьмяніли барви на моїх знаменах,
У серці пустка і покірність долі.

В моїм житті такі були бувальці,
Що я вже просто спокою радію…
— Я закружляю вас у тихім вальсі,
Я поверну вам віру і надію.

Пірнайте в ніч, забудьте сум і відчай!
Хай понесе вас музики лавина.
Та ну ж бо, зазирніть мені у вічі!
Ще ж не кінець, ще тільки середина!

2003 р.

© Олексій Ганзенко. Всі права застережені.