* * *
Дні минуть безсилі і безсині,
Ляже ніч на землю п’ятірнею,
І тумани тупо і всесильно
Попливуть над гострою стернею.
Сяде ворон і прогнеться гілка.
Лист паде — земля на те попросить.
За вікном стоїть самотня жінка —
Осінь.
1993 р.
***
© Олексій Ганзенко. Всі права застережені.