* * *
Уже — не “так”.
Іще — не “ні”.
Тремтять сполохано вогні…
Іще — не сніг.
Уже — не дощ.
Іще не — “від”.
Уже не — “до”.
О, не закінчуй фрази, милий!..
Вже не — “люблю”.
Ще не — “любила”…
Уже не шторм — іще не штиль.
Уже не крик — іще не тиша.
Уже немає духу в крил —
тримати на собі
узвишшя…
Старіє сила — і в осердь!
Уже не птах.
Іще — не грудка
в землі, що означає — “твердь”,
яку розколе
незабудка…
***
© Наталка Фурса. Всі права застережені.