МУЧЕНИКАМ ДУХУ
Коли Бог хоче нас покарати, він виконує всі наші бажання. Коли Диявол хоче нас спокусити, він посилає на нас Страсті. Що, власне, одне і те ж. І поки ті Страсті випікають наші душі, випробовуючи їх на міцність і справжність, ми страждаємо і кричимо, інколи не добираючи слів.
Це шлях до Неба. Він проходить через Страту.
Це шлях до Любові. Він проходить через Пристрасть.
Це шлях до Світла. Він проходить через Вогонь.
Долати його важко, бо цей шлях не проходять натовпом. У кожного він — власний. Та не в кожного вистачає Духу пройти його до кінця.
Не знаю, чи вдалося це мені, мій читачу. Життя довге, а шлях до Бога, тобто до Гармонії зі світом, може бути ще довшим. Поки душа живе, їй болить. І вона шукає Істини.
Я теж шукаю. На цьому шляху я зробила для себе таке відкриття: її, Істини, нема там, де киплять Страсті.
Але без Страстей нема і Людини. Боротися з ними дуже важко. Та хіба любити легше?
Це шлях до Себе.
19 грудня 1999 року.
© Наталка Фурса. Всі права застережені.