Ґеорґ ГЕРВЕҐ (Georg Herwegh — в перекладі Мойсея Фішбейна)

ПІСНЯ ВЕРШНИКА

Довкола моторошна мла,
Ми приростаєм до сідла,
Ми верхи, щоб умерти.
Лихий уранці вітровій!
Мерщій, хазяйко, по одній
До смерти, до смерти.

Чому, траво, зелена ти?
З моєї крови зацвіти
Трояндою тепер ти.
Я першу п’ю, рука — на меч,
Гей, за Вітчизну без утеч
Померти, померти.

Вже друга жде, найвищий час —
За волю, щоб ніколи нас
Ніхто не міг пожерти!
Тож повторім, до біса стрим,
На денці є? За Вічний Рим,
До смерти, до смерти!

За милу? Господи, спаси,
Вже сухо; кулі та списи —
Такі вже нам оферти!
Вперед! На ворога шаблі!
О, мріє вершника — в імлі
Померти, померти!

***

© Переклад Мойсея Фішбейна. Всі права застережені.