RESTAURANT
Помахаю скрипалю
І — заллюся.
Сигарету припалю,
Крикну: «Люся!»
А вона мені: «Не мо'».
Крикну: «Бля ти!
Тільки погомонимо
І — гуляти!»
А вона мені: «Не бля!
Словом, годі.
Хто це з дєвушкой гуля
При негоді?»
А воно мені — ага,
Просто рана.
Бо та Люся, як ляга,
То старанна.
Київ - Erding - Київ, 2000—2004
© Мойсей Фішбейн. Всі права застережені.