ХРУНЬ І ДОЩ
(диптих)
І
Заволав хрунь:
— Ти до нас
ринь,
душу не
рань,
о, яка
рунь,
о, яка
рань,
о, яка
рінь!
Гарний був
хрунь.
Бринь-
бринь.
ІІ
Віл волає
до вола,
ну і той собі
вола:
розкажи нам,
брате-хрунь,
ще
про
рінь
і рань,
і рунь!
***
© Мойсей Фішбейн. Всі права застережені.