AB ANTIQUO II
Виднокіл розхитала юга,
І зотліли знебарвлені рядна.
Полуднева спекота нещадна
На розпечене горло ляга.
І осліплого птаха політ,
І спекотою спалений ранок,
І знесилені порухи бранок,
Від яких відмовляється світ.
Спеку птахові в очі налито.
У пустелі висиджує літо
Недолугих сліпих пташенят.
Пташенята вигнань невидющі
Полишили свої шкаралущі,
І натішився бранками кат.
1977 р., Київ
© Мойсей Фішбейн. Всі права застережені.