AB ANTIQUO
Заходять очі — смеркне у світах.
Торкнула ніч одежини роздерті.
Пошерхлі губи. Кружляння смерті
Чи десь невидно кружеляє птах.
І пилюга, і присмерк на вустах.
І присмак виноградини і крові,
І молитви пошерхлі вечорові,
Що вже за мить обернуться на прах.
І зрана ні притулку, ні оселі,
І тільки безмір білої пустелі,
І виднокіл — одвічні терези.
І це блукання краєм, завше голим,
І завше там, десь там, за видноколом
Видіння виноградної лози.
1977 р., Чернівці
© Мойсей Фішбейн. Всі права застережені.