КОЛ НІДРЕЙ
І зникне вогкий попіл поміж зір,
І вже ніщо не зрушиться й не зблисне,
І перетне проміння прямовисне
У вишині твій опівденний зір.
І над віки знемоги і зневір,
Над німоту, що душу важко тисне,
Благатимеш: — Явись, єдина пісне! —
І ждатимеш — самотній, спраглий звір.
І вчуєш голос. Горня білина
І білина пустелі. І між ними —
Той голос, та мелодія сумна.
Торкнешся й мариш звуками сумними.
І та сльоза під пучками твоїми —
Мов до небес натягнута струна.
1977 р., Чернівці
_____________________________
Кол Нідрей — єврейська молитва, співана в Судний День (Йом Кіпур).
© Мойсей Фішбейн. Всі права застережені.