* * *
Чи це ти? Усміх твій і не твій…
Ну, а може, це посмішка літа
на дорозі оцій крижаній,
що примружилась снігом до світла?
Ніби сон твоя постать в снігах,
ніби тінь від минулої ночі.
Ти прийшов! Знову спогадів птах
у душі моїй дзвінко тріпоче.
Ти прийшов, подолавши роки,
ти здобув перемогу над часом.
О, як віє теплом від руки,
і весною, і все-таки щастям.
***
© Надія Дичка. Всі права застережені.