Надія ДИЧКА

* * *

Тихо. Сумні дороги
в полях за селом згасають.
Місяць на обрії мовби чекає на когось.
Вітер в садах засинає…

Темно. Місячне світло кволе
не в силі пробити темінь…
Ніч – наче черниця- вітра уперто молить,
здіймає габу до неба…

Вогко. Дерева у росах і трави…
Хата поблискує дахом…
Барвінок подвір’ям плете собі сни кучеряві…
Безсонне вікно ловить Всесвіт палаючим птахом…

***

© Надія Дичка. Всі права застережені.