* * *
Осінь – пора натхнення.
Сіється дощ з туману.
З осіннього рівнодення
до жовтого листя ще рано…
Осінь – пора розлуки,
а в небі зійшла веселка!
Миттєвість солодкої муки –
згадка, аж серцю терпко.
Хліба тверда шкоринка
літа тепло ввібрала…
Осінь. Поштова скринька
жолудів назбирала.
Жолуді ще зелені, верес вже губить очі…
Осінь – пора натхнення.
Сонети… Безсонні очі…
***
© Надія Дичка. Всі права застережені.