ПУСТИ ЙОГО…
Люблю тебе за те,
що ти — людина —
Без всяких літер —
більших i малих,
Ось за віконцем вітер
вигнув спину,
Щоби його пустити на поріг.
Пусти його — то староста Любові,
Яка єднає душі без вінця…
***
© Олександр Довбуш. Всі права застережені.