Олександр ДОВБУШ

* * *

Зірка лукаво у скло зазирає,
Небо хвилясте немов закликає:
Кинь суєти перехрестя навіки —
Від Самотини даровані ліки —
Біле Безмежжя, Безсмертя i Муку…

***