Тарас ДЕВДЮК

НАДУМАНЕ

герої під сонцем крем лиця
шукатимуть місця в поспіх
крісельня котра окреслиться
розважить надуманий постріл
софітик сміття увінчаний
трактами про безсмертя
і той хто сьогодні у відчаї
вже завтра в моєму конверті
адреси не буде голосно
пустки порожнечам квити
волочить когось по колу знов
софітик сміття як китиця
щоб встиг я відчути інохідь
де іноді треться ганеба
ти звурдь мені трохи неба
на грубі базарні віники
хоча б невульгарно піни вкинь
де встануть брехливі міти
а небо скупе на віники
а небо метає мітли

1994

Джерело: Видавництво "Смолоскип".