Тарас ДЕВДЮК
СКЛАСТИ СТІГ
присвячено тим, хто хоч раз був
на вершечку
вітри зірвуть дахи вітрів старих відтак і
коса знайде гаддя а камінь обмине
на вчора вже тепер не вистачить мене
бо нині всі стоги похилені на млаки
а там де ми толочили краї
де всю траву наврочили на себе
за пластом пласт ми ближчали до неба
з-під наших ніг втікали солов’ї
ми всі пройшли ті кола
та між нами
лишилися правдивими лиш ті
у кого груди в ранньому житті
почеркані до крові остривами
***
Джерело: Видавництво "Смолоскип".