Андрій ДЕРКАЧ
СЕЛО В ЗОНІ ВІДЧУЖЕННЯ
Ці криниці
давно без неба
твань і темрява
сизий мох
сіра ящірка на цямрині
в найдикішій гущавині
відчуття
що ти не сам
птахи співають приглушено
ніби за вікном кімнати
де спить жінка
згвалтована взводом содатів
солдати вже повмирали
а генерали
з лисинами і черевами
їхні прутні завжди пів на шосту
їхні лампаси
завширшки із лісову стежку
під Вільчею
генерали не йдуть у відставку
корба зтрухла
шматки і порох падають у криницю
співають пташки приглушено
***
© Андрій Деркач. Всі права застережені.