КРИЛО
пригадай-но
чи у країні
північного сонця
відображення ще живуть
із твоєї книги
приходять вони
як неминучість
що супроводжує нас
коли стаємо
над прірвою
зазирає у наші
обличчя тінь
нас самих чи…
пригадай-но
як мовчання карбується
витікаючи у вечір
розпросторюється
голубими стежками
у небо
за кожним
спалахом сяйва
болюче-тремтливо
чекаєш на ніч
і на спалах
за ним
пам’ять
легкокрила юнка
летить кудись
***
© Лілія Демидюк. Всі права застережені.