* * *
Кохатися з кентавром марна справа.
Мені колись бабуня ще казала.
А я мала при місячному сяйві
Все квіти коням в гриви заплітала.
Відьомське зілля у крові кипіло.
Та я вже занала попри навіженість —
Кохатися з кентавром небезпечно —
Вони такі, у них в очах шаленість.
Запаморочить голову надія.
Не обійде прокляття стороною.
Можливо щось путяще вийде з плоті,
Коли вона з'єднається з тобою.
***
© Наталя Чибісова. Всі права застережені.