Надія ЧОРНОМОРЕЦЬ

* * *

З блакиті — білява хмаринка грайлива
Куйовдила радо барвисту картинку,
Захоплено пестила дивну стеблинку,
В долоньках струмків кольорово бриніла.

Тролейбус — метеликом — пурхав сміливо.
Хотілося вмить наздогнати хмаринку.
Лиш так легковажно помітив зупинку —
І усміхом мрія солодка злетіла.

Доріг лабіринти, дротів витинанки —
Ущухне заморено лань норовиста.
Злих течій лабети, вітрів забаганки —
Імлою розтане пустунка сріблиста.

Та маревом снів огортають світанки,
Лоскоче тремтливо стежинка росиста.

***

© Надія Чорноморець. Всі права застережені.