Надія ЧОРНОМОРЕЦЬ

* * *

Післямова до прогнозу погоди
на зиму 1997-1998р.

Щось перегрілось в дальнім океані —
І на довічних обширах води
Клубочаться, звиваючись, вітри.
І що за сили і куди їх манять?

Зненацька випірне столітня пам’ять:
Жахна зима — морози і сніги.
Синоптики вишукують сліди
І абриси викреслюють останні.

Перестороги світу — не вщухають
І одіж замерзаючим збирають —
Вже до подібних дійств в спільноті звикли.

Але вітри, на щастя, непостійні,
Шляхи собі шукають самостійні,
Знесилились — і по дорозі зникли.

***