* * *
Наталі
Хто в домі головний, коли татусь ще спить?
Сміялося дитя так просто і лукаво.
Серед понять і слів — саме собі блукало
І поглинало їх розкішну розмаїть.
Стікали на папір — рожевість і блакить,
Мак радо пломенів і зеленіли трави,
Був дощ, тремтів туман, веселка в небі грала —
Дитинство виринає — спомином щемить.
Та вихор сподівань, невтомний часу плин…
Тепер її саму виховує вже син,
Цікавість гомінка в його очах горить.
І все ще в новину — метелик, птаха, сніг,
І струменіє знов — легкий дитячий сміх:
Хто в домі головний, коли ще тато спить?
***
© Надія Чорноморець. Всі права застережені.